
Ліна Костенко
© Джозеф Сивенький
© Джозеф Сивенький
Поки українські читачі чекають обіцяних чорнобильських повістей від поетеси і письменниці Ліни Костенко, в Італії вийшла збірка «Зоря на ім’я Полин: пам’ятаючи Чорнобиль», до якої увійшли переклади її творів.
Поезії Ліни Костенко українською і в перекладі італійською, а також її сценарій до фільму "Чорнобиль. Тризна" можна знайти у збірці, яку надрукувало римське видавництво «Віелла». У збірці можна побачити і малюнки дітей-очевидців Чорнобильської катастрофи.
Основу книжки склали матеріали наукової конференції про Чорнобиль, яка відбулась в Інституті Студій суспільної та релігійної історії в італійському місті Віченца. До збірки додається диск із фільмами двох італійських режисерів, які відзняли виставки, що відбувались під час цієї конференції в Італії. Одна з них - фотовиставка Ігоря Костіна в бункері часів Другої світової війни, а інша - символічна композицію Анатолія Гайдамаки на віллі Андреа Палладіо.

Збірка «Зоря на ім’я Полин: пам’ятаючи Чорнобиль» з творами Ліни Костенко і матеріалами наукової конференції вийшла в римському видавництві «Віелла». Одну зі статей книжки написала дочка Ліни Костенко Оксана Пахльовська (фото Джозеф Сивенький).
Видати свої чорнобильські повісті Ліна Костенко обіцяла ще під час презентації роману "Записки українського самашедшого" наприкінці минулого року. Одну з повістей за матеріалами експедицій до Чорнобильської зони, Ліна Костенко хотіла закінчити до 25-річчя аварії. Але під час роботи над повістю зрозуміла, що вона розпадається на два окремих твори. І тому продовжує писати.
"Я не поспішала до річниці, бо для мене час історичний на річниці не розкладається", - пояснила Ліна Костенко.
Менi ще дуже сподобалися слова Ліни Костенко, сказанi на цiй прес-конференцii:
ВідповістиВидалити"Тепер під церквою мерседеси, хонди. А прихожани… Старенькі вже й не доберуться туди, та й кому вони там потрібні. Я стою на всеношній, а переді мною потилиці – знаєте, такі специфічні потилиці крутих. З 1991 року я стояла у цій церкві на всеношній!.. Коли ти бачиш в церкві крутих, розумієш, що для багатьох Чорнобиль – то вже бізнес, знаєш, де яке залізо вкрадене, де які сосни спиляні, де приймальні пункти металобрухту...».
Як би не було сумно, але це правда...
Так,нажаль, з релігії також роблять бізнес. Це свідчить про втрату духовності та чоловічності цілої нації, адже церква повинна приймати людино, якою б вона не була- богатою чи бідною.
ВідповістиВидалити